День лялькаря
А чи знаєте ви, що 21 березня – Міжнародний день лялькаря? Вперше його відзначили в 2003 році і з тих пір він став дуже популярним не тільки серед винуватців торжества, але і серед дітей, у яких з'явився додатковий привід побувати там, де живе лялька.
І хоча в нашому селі немає ані лялькового театру, ані магазину іграшок, ані майстерні художників та реставраторів - місце, де можна зустрітися з лялькою, в нас все-таки є. Це виставка-вітрина Пилявської сільської бібліотеки, на якій ми зібрали ляльки, іграшки ручної роботи та книги, які допоможуть вам створити свою неповторну лялю. Завітайте до нас із своїми дітлахами в будь-яку для вас зручну годину, маленькі жителі нашої виставки з нетерпінням очікують на цю зустріч.
Перші ляльки в житті людини з’явилися дуже давно. Тоді вони зовсім не були схожі на тих, якими діти граються зараз. Робили їх з деревини, з трави, зі шматочків шкіри…З давніх-давен майже в кожній україській хаті були власні традиції та звичаї у виготовленні ляльок. В деяких традиціях традиційним лялькам не робили обличчя, задля того, щоб дитина могла сформувати в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела-охоронця. В деяких традиціях створювали обличчя, щоб діти з дитинства тягулись до прекрасного та спілкувались з лялькою.
І хоча в нашому селі немає ані лялькового театру, ані магазину іграшок, ані майстерні художників та реставраторів - місце, де можна зустрітися з лялькою, в нас все-таки є. Це виставка-вітрина Пилявської сільської бібліотеки, на якій ми зібрали ляльки, іграшки ручної роботи та книги, які допоможуть вам створити свою неповторну лялю. Завітайте до нас із своїми дітлахами в будь-яку для вас зручну годину, маленькі жителі нашої виставки з нетерпінням очікують на цю зустріч.
Перші ляльки в житті людини з’явилися дуже давно. Тоді вони зовсім не були схожі на тих, якими діти граються зараз. Робили їх з деревини, з трави, зі шматочків шкіри…З давніх-давен майже в кожній україській хаті були власні традиції та звичаї у виготовленні ляльок. В деяких традиціях традиційним лялькам не робили обличчя, задля того, щоб дитина могла сформувати в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела-охоронця. В деяких традиціях створювали обличчя, щоб діти з дитинства тягулись до прекрасного та спілкувались з лялькою.
Коментарі
Дописати коментар